Новости

НiЯКИХ ПРОБЛЕМ: "ozemat.com"

Источник: "ozemat.com"

 До пентаготвського пред-ставника по зв'язках is цивить-ною громадсыастю генерала Дж! Анка з'явився штерв'юер часопису «Тудей-Сюдей» м!стер Боб Глеб.

—  Генерале,— хвацько     мо-вяв вш, ледь переступивши по-pir,— дозвольте    ввдхопити    у вас  шмат  дорогоцшного  часу.

—   «Ввдхопити»! — осяяв йо-го рекламною посмшпсою Дж! Айк. — Оце по-нашому! 3 маршу — в атаку!  Це меш  подо-баеться... А щодо мого дорого-цшного часу, то я прямо врубаю: вш, вважайте, уже купле-ний  читачами   «Тудей-Сюдей», бо вони водночас в i платниками податк1в. А це забезпечуе меш заробтгу платню! Xi6a не так?

—   Влучили у сам!с!ньке яб-лучко,      генерале,— погодився Боб    Глеб. — Вябачте,    але   я прийшов до вас дещо з'ясувати, якщо, звичайно, це не вшськова таемниця.

—  Як! иожуть бути таемни-ц| вед ваших улюблених чита-Ч1В?! — аж       шдскочив       Дж! Айк. — Х!ба вони агенти Кремля чи яиа шдривш елеменги? Розпнтуйте  геть  про  все!   В!д патрютнчного часопису «Тудей-Сюдей»   у  нас  нема   секрет1в.

—  Йдеться   про   вшсысовнй бюджет,— ухопнв бика за роги Боб Глоб. — Про оту купу грош-вн з долар!в платншов подат-

К1В.

—  А що таке? — стурбував-ся генерал.

— Р1зш елементи кажуть,— по-змовницьки притишив голос штерв'юер,— буц!мто Пентагон, немов етрах!тливий не нажера з бездонною утробою, поглянае грубезн! кошти, яю могли б бути використаш на реал1зацш> сопдальних та госпо-дарських програм...

—  Наклеп! — гарикнув  Дж! Айк. — Так i напиш!ть великими   лггерами:   НАКЛЕП!   Але цшаво, про як! саме програми мова?

—   Прим1ром,   про   оту,   що пов'язана  з  проблемою  «армп бездомних»...

—  Армн? Х-ха! Та знайдггь меш   хоч   одного   вояка,   якин би  не  мав  свого  притулку   в казармах,   чудово   обладнаних на    ршш    сучасно!    побутово! техники! А наш! офщери? Таж вони   мають  або  котедж!,   або шикарш  квартирн у  в!домчих хмарочосах... Я вже и не кажу про вишни вояцышй прошарок. Чи   зможете   ви   назвати   хоч одного     генерала,     якого     не забезпечено    власнвм    ранчо?

—   Не  змоясу,— визнав   Боб. - Як бачите — шяких проблем!   А   ви   торочите:    «арм!я бездомних...» Сором!

—  А тод! чим же пояснити, що   в!йськов!    вимагають    в!д уряду все б!лыне асигнувань?

—  Таж х!ба не безглуздо на нас наршати за те, що ми вима-гаемо копгпв для свого ведом-ства?  У  цьому  питанш  вшсь-ков!   шчим   не   в1др!зняються

в!д цив!льних чиновник!в. Справд1-бо, от! критиками, що атакують Пентагон, вважали б недбальством, якби, прим!-ром, мшстр охорони здоров'я, осв!ти та социального забезпе-чення не канючив, немов жеб-рак, грошей для свого ведомства.

—   Щось я  н!чого не  второ-паю! Адже це вщомство...

—  ...по сут!, шчим не вщр!з-няеться в!д нашего,— радо шд-хопив Дж!  Айк. — Хто насм!-литься брехати, н!бнто у вшсь-кових  нема  зразкового медич-ного  догляду,  профес!йно!  ос-в!ти з вдосконаленням фахових навнчок i не гарантоване пен-с!нне забезпечення за вислугу роюв або передчасне калщтво? Га?

—   HixTo! — погодився      Боб Глоб. — Але   я    дозволю   соб! торкнутися  проблеми безробгг-тя, на вир!шення яко\ урядов! весь час украй бракуе ценив...

- Цю проблему уряд !з ус-п!хом розв'яже, якщо не шкоду-ватиме доларш на створеяня ще б!льшо1 армп. Бо, власне, що таке наша арм!я? Це свое-р!дна оргавозаддя, яка и покликана боротися з безробггтям та злиднями. Особливо серед молод!, яка вештаеться без д!ла. Наше ведомство забезпечуе ста-лий зароб!ток, одяг на держав-ний кошт i безкоштовне високо-калоршне харчування, а не жалюгедн! талони на полумисок ф!лантроп!чно! юшки... А як! у нас кру!'зи по всьому св!ту! Мр!я! Сущльна екзотяка! До того ж, всесв1тн! маидри здшснюються безкоштовно на державному морському, по-в!тряному та наземному транспорт! з гарантованим сервисом. Отже, i тут — н!яких проблем!

—  Ну, а як бути з нестатками кошт!в  на   вирйпення  пекучо! проблеми  расово!  дискримжа-ц!°1°? — не   складав   полем!чно°1 збро!   надто   допитливий   Боб.

—  Тьху! — зневажливо махнув рукою генерал. — Та щоб остаточно   розв'язати   П,   след просто   воен!зувати   все   наше сусшльство.   Адже   в   армп   i б!л!,   i   чорш,   i   жовт!   мають однаков!    обов'язки,    однаков! можливост! i однакову перспективу.   Та   що   там! — ми,   при потреб!, кожного, без усяких ра-сових обмежень, беремося аку-ратно    забезпечити    однаково стандартною труною або ririe-н!чним    пол!етиленовим    м!ш-ком.   Незалеясио   вед   кольору шк!ри пок!йнвк1в. Н!яких проблем!   А   ви   кажете:    «расова дискримшапдя»...  Аж  см!шпо!

—  А   чи  не  можу  я   у  вас запи...

—  Записатися   до   ведомства вшськових? — лагедно     шдхо-пив   Дж!   Айк. — А   чого   ж? Зв1сно,  можете!  У  нас  довод! власних газет i журнал!в. Одя-гайте погони, i у вас також ие буде   шяких   проблем!   О'кей?

Поделитесь статьей с друзьями

Яндекс.Метрика Индекс цитирования